Місто N де ми знаходимось, минулий вівторок.
Приїхали в центр містечка по своїх справах. Вийшло біля двох десятків місцевих:
— зачєм ви прієхалі? Ето наша зємля, убірайтєсь на свою западную!
— це наша земля, ми тут захищаємо свою землю
— нєт, ми тут живєм, ето наша зємля, ваша на западной. Ви прішлі, у нас тєпєрь война, работи нєт, дєнег нет. Убірайтєсь!
(І тут Остапа понесло )
— ні, тепер це уже наша, усі землі в місті і довкруг його буде розділено серед бійців нашого батальйону. Плюс ще по дві квартири кожному. Цієї ночі приїхало два батальйони американців і два взводи німців. Будуть розмежовувати і визначати де кому з нас ділянки будуть. Ще казали що організують з місцевих нам робочих, щоб самим не працювати. Так що не переживайте, робота вам буде.
Натовп затих і досить швидко розійшовся.

З шестидесяти тисячного міста й так було біля чотирьох тисяч. Восени і взимку населення виїхало далі від обстрілів. А уже п'ять днів на вулиці майже нікого не видно. І от де тепер нам робітників набирати? ) ))
Біда, біда, огорчєні

* * * * * *

перевод на русский